1. Словник української мови Грінченка

стемніти

Стемні́ти, -ні́ю, -єш

гл. Стемнѣть, потемнѣть. Стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). Вже на морі чайок двісті, аж море стемніло. Мет. 374.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стемніти — стемні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стемніти — [стеимн’ітие] -н'ійеи Орфоепічний словник української мови
  3. стемніти — СТЕМНІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати, зробитися темним, темнішим. Море стемніло, змінилось (М. Коцюбинський); Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло (Леся Українка); Сірі очі стемніли, чоло побіліло (С. Словник української мови у 20 томах
  4. стемніти — -іє, док. 1》 Стати, зробитися темним, темнішим. 2》 безос. Настати (про сутінки, вечірню темноту). Надворі стемніло. В очах стемніло у кого, кому — комусь стало погано, млосно від болю, втоми, слабості, хвилювання тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стемніти — СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. Словник синонімів української мови
  6. стемніти — Стемні́ти, -ні́є, -ні́ло Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стемніти — СТЕМНІ́ТИ, íє, док. 1. Стати, зробитися темним, темнішим. Море стемніло, змінилось (Коцюб., І, 1955, 391); Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло (Л. Укр., І, 1951, 164); Сірі очі стемніли, чоло побіліло (Вас. Словник української мови в 11 томах