1. Словник української мови в 11 томах

стемніти

СТЕМНІ́ТИ, íє, док.

1. Стати, зробитися темним, темнішим.

Море стемніло, змінилось (Коцюб., І, 1955, 391);

Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло (Л. Укр., І, 1951, 164);

Сірі очі стемніли, чоло побіліло (Вас., І, 1959, 102);

Ще будемо, хлопці, брать перелоги І слухати пісню ласкаву зерна, Любистком пов’ються ще наші дороги, На скронях стемніє густа сивина (Стельмах, V, 1963, 118).

2. безос. Настати, наступити (про сутінки, вечірню темноту).

Надворі стемніло. Спускалася ніч на землю (Мирний, І, 1949, 395);

— Я вас поведу до мами. Тільки треба пізніше, коли стемніє, щоб ніхто не бачив (Ю. Янов., І, 1954, 46);

Незабаром у долині стемніло (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40).

◊ В очах стемні́ло у кого, кому — комусь стало погано, млосно від болю, втоми, слабості, хвилювання і т. ін.

Тоді взяв він мене за руку: — Дівчино-чарівниченько! чи звелиш мені сватів до тебе слати? — А мені аж у очах стемніло (Вовчок, І, 1955, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стемніти — стемні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стемніти — [стеимн’ітие] -н'ійеи Орфоепічний словник української мови
  3. стемніти — СТЕМНІ́ТИ, і́є, док. 1. Стати, зробитися темним, темнішим. Море стемніло, змінилось (М. Коцюбинський); Зорі чогось затремтіли, і небо стемніло (Леся Українка); Сірі очі стемніли, чоло побіліло (С. Словник української мови у 20 томах
  4. стемніти — -іє, док. 1》 Стати, зробитися темним, темнішим. 2》 безос. Настати (про сутінки, вечірню темноту). Надворі стемніло. В очах стемніло у кого, кому — комусь стало погано, млосно від болю, втоми, слабості, хвилювання тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стемніти — СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. Словник синонімів української мови
  6. стемніти — Стемні́ти, -ні́є, -ні́ло Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стемніти — Стемні́ти, -ні́ю, -єш гл. Стемнѣть, потемнѣть. Стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). Вже на морі чайок двісті, аж море стемніло. Мет. 374. Словник української мови Грінченка