степний

Сте́пний, -а, -е

Способный, умѣющій. Моя ще цицьку тіки сце, а їсти не степна. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Степний — Степни́й прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. степний — СТЕПНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що степови́й. А навколо багать – Куховарки-подруги, І вони гомонять Про степні лісосмуги (С. Крижанівський). СТЕ́ПНИЙ, а, е, розм. Те саме, що зді́бний 1. – Старша дочка ваша і гарна, й здатна, й добра, і до всього степна (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. степний — I степн`ий-а, -е, рідко. Те саме, що степовий. II ст`епний-а, -е, розм. Те саме, що здібний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. степний — ЗДІ́БНИЙ (який має природні здібності до чогось), ЗДА́ТНИЙ рідше, УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ), ВДА́ЛИЙ, КЕБЕ́ТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., СТЕ́ПНИЙ розм., ЗДА́НИЙ діал., ХИСТКИ́Й діал. Словник синонімів української мови
  5. степний — СТЕ́ПНИЙ, а, е, розм. Те саме, що здíбний. — Старша дочка ваша і гарна, й здатна, й добра, і до всього степна (Н.-Лев., І, 1956, 134). СТЕПНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що степови́й. А навколо багать — Куховарки-подруги, І вони гомонять Про степні лісосмуги (Криж., Срібне весілля, 1957, 307). Словник української мови в 11 томах