стовбатий

Стовбатий, -а, -е

Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови. Левиц. І. 133.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовбатий — СТОВБА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що стовбо́ватий. Словник української мови у 20 томах
  2. стовбатий — -а, -е, рідко. Те саме, що стовбоватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стовбатий — СТОВБА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що стовбо́ватий. Словник української мови в 11 томах