1. Словник української мови Грінченка

стовбець

Стовбе́ць, -бця

м.

1) = стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445.

2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовбець — -бця, ч. Те саме, що стовпець. Великий тлумачний словник сучасної мови