1. Словник української мови Грінченка

стоголовий

Стоголовий, -а, -е

Стоглавый. К. Бай. 141. От меч тобі на гидру стоголову. К. ЦН. 272.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоголовий — стоголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стоголовий — СТОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має сто або дуже багато голів. Гострими очима вп'явся [становий] в стоголовий натовп (А. Головко); Стоголове чудовисько. Словник української мови у 20 томах
  3. стоголовий — -а, -е. Який має сто або дуже багато голів. Стоголове чудовисько. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стоголовий — Стоголо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стоголовий — СТОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має сто або дуже багато голів. Гострими очима вп’явся [становий] в стоголовий натовп (Головко, II, 1957, 342); Стоголове чудовисько. Словник української мови в 11 томах