1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стоголовий

стоголо́вий

-а, -е.

Який має сто або дуже багато голів. Стоголове чудовисько.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоголовий — стоголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стоголовий — СТОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має сто або дуже багато голів. Гострими очима вп'явся [становий] в стоголовий натовп (А. Головко); Стоголове чудовисько. Словник української мови у 20 томах
  3. стоголовий — Стоголо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. стоголовий — СТОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має сто або дуже багато голів. Гострими очима вп’явся [становий] в стоголовий натовп (Головко, II, 1957, 342); Стоголове чудовисько. Словник української мови в 11 томах
  5. стоголовий — Стоголовий, -а, -е Стоглавый. К. Бай. 141. От меч тобі на гидру стоголову. К. ЦН. 272. Словник української мови Грінченка