1. Словник української мови Грінченка

сторжити

Сторжи́ти, -жу, -жи́ш

гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторжити — сторжи́ти дієслово доконаного виду сторгувати діал. Орфографічний словник української мови
  2. сторжити — СТОРЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., кого, що, діал. Сторгувати. Сторжити коня. Словник української мови у 20 томах
  3. сторжити — -жу, -жиш, док., перех., діал. Сторгувати. Сторжити коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сторжити — СТОРЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех., діал. Сторгувати. Сторжити коня. Словник української мови в 11 томах