1. Словник української мови Грінченка

сторінонька

Сторона, -ни

ж.

1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Шевч. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! Рудч. Ск. І. 72. чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Мет. 108. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. Лукаш.

2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. ЗОЮР. І. 100. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. Макс. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Ном. № 13961. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. Чуб. у. 270. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. Лукаш. осторонь. Въ сторонѣ. Зміев. у.

3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». К. ЧР. 25. ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторінонька — сторі́нонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сторінонька — СТОРІ́НОНЬКА, и, ж. Пестл. до сторі́нка 3. Словник української мови у 20 томах
  3. сторінонька — -и, ж. Пестл. до сторінка 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сторінонька — Сторі́нонька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сторінонька — СТОРІ́НОНЬКА, и, ж. Пестл. до сторі́нка 3. Словник української мови в 11 томах