сторінка

Сторінка, -ки

ж.

1) ум. отъ сторона. Не лихо журить і чужа сторінка, а невдала жінка. Ном. № 9112.

2) Страница.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторінка — сторі́нка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сторі́нки Орфографічний словник української мови
  2. сторінка — (зошита) аркуш, картка; (історії) П. доба, етап, період; мн. СТОРІНКИ, (даного твору) текст; ФР. твори <н. на сторінках Ґете = у творах Ґете>. Словник синонімів Караванського
  3. сторінка — [стоур’інка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. стор'інки, стор'інок дв'і стоур'інкие Орфоепічний словник української мови
  4. сторінка — СТОРІ́НКА, и, ж. 1. Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці і т. ін. Прочитавши перших дві-три сторінки, я спинилась, щоб одвести голос, і почула голосне, мірне дихання Алли Михайлівни, – вона спала (Леся Українка); Він подав мені розгорнуту книжку .. Словник української мови у 20 томах
  5. сторінка — -и, ж. 1》 Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці і т. ін. || Аркуш у зошиті, книжці і т. ін. || перев. мн. Частина якого-небудь тексту. || перев. мн. Чиї-небудь твори. Титульна сторінка. 2》 перен. Про період, етап в історії, розвитку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сторінка — блиску́ча сторі́нка чого, в чому. Найбільш знаменна, видатна подія (найбільш знаменний, видатний період). Героїчний захист Сталінграда — блискуча сторінка в історії Вітчизняної війни (З журналу). відкрива́ти / відкри́ти (нову́) сторі́нку (е́ру) в чому. Фразеологічний словник української мови
  7. сторінка — Сторі́нка, -ки, -нці; сторі́нки́, сторі́но́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сторінка — СТОРІ́НКА, и, ж. 1. Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці і т. ін. Прочитавши перших дві-три сторінки, я спинилась, щоб одвести голос, і почула голосне, мірне дихання Алли Михайлівни, — вона спала (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах