сторінка

СТОРІ́НКА, и, ж.

1. Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці і т. ін.

Прочитавши перших дві-три сторінки, я спинилась, щоб одвести голос, і почула голосне, мірне дихання Алли Михайлівни, – вона спала (Леся Українка);

Він подав мені розгорнуту книжку .. На сторінці, що мені її запропонував Професор, були намальовані тушшю деталі й розміри .. морського паруса (Ю. Яновський);

Андрійко схопив газету і забігав сполошеними очима по сторінках (П. Панч);

* Образно. [Берест:] Читайте ж ви тепер далі разом, друзі мої, сторінки сонячної книги вашого молодого життя... (О. Корнійчук);

// Аркуш у зошиті, книжці і т. ін.

За дверима чулось шелестіння сторінок, ляпання книжкою в стіл і сердите бурчання (М. Коцюбинський);

Тихо в хаті. Не шарудів сторінками Давид (А. Головко);

Юнак якусь мить стояв, перегортаючи сторінки засмальцьованого зошита (Яків Баш);

// перев. мн. Частина якого-небудь тексту.

Маленькій білявій Волі, що колись буде дорослою людиною, призначено ці сторінки (Олесь Досвітній);

– Я .. перейду до дальших сторінок розповіді, щоб продовжити обіцяні мемуари старої людини, яка, проте, вважає себе здатною жити іще півсотні років (Ю. Яновський);

// перев. мн. Чиї-небудь твори.

Десь Чорногорівка позаду, село, де ми жили тоді, .. де вперше Купера сторінки мій зір закоханий пробіг... (В. Сосюра).

2. перен. Про період, етап в історії, розвитку чого-небудь.

Оце маю Вам подати одну сторінку з історії переселення на Сибір, може цікаво, то надрукуєте (Леся Українка);

Робота в редакції газети “Вільна Україна” в 1939 –1941 роках залишиться для мене назавжди радісними, світлими сторінками мого життя (П. Козланюк);

Особливо вдалими були походи 1103, 1107 та 1111 рр. Вони стали найславетнішими сторінками у тривалій боротьбі Києва зі степовими кочовиками (з наук. літ.).

3. рідко. Те саме, що сторо́нка.

Не лихо журить – чужа сторінка та невдала жінка (прислів'я).

(1) На сторінка́х чиїх – у чиїх-небудь творах.

Ми всі читали висловлювання про мистецтво, про красу мистецтва на сторінках Гете, Лессінга, Дідро, Пушкіна, Гоголя, Бєлінського, Шевченка, Франка (М. Рильський);

(2) На сторінка́х (шпа́льтах) газе́ти (журна́лу, літо́пису і т. ін.)у книжці, газеті, журналі і т. ін.

На сторінках літопису змальовано докладно, як тікав од козаків розбитий польський коронний гетьман Потоцький (О. Довженко);

Вони [повісті] не варті перевидання. Хай так і заклякнуть на шпальтах журналів. Я не прозаїк... То не твори, а лихо моє (І. Пільгук);

Усі вони [клієнти] приходили до нього [Вадима] із рядовими, ні для кого, окрім них самих нецікавими справами, які, зрозуміло, аж ніяк не заслуговували на те, щоби потрапити на шпальти газет і забезпечити фірмі потрібну рекламу (В. Хрущак);

На сторінках навіть однієї газети відзначається прогресивний рух суспільної думки в бік більшої структурованості, об'єктивності, глибини (з газ.);

Перегорта́ти / перегорну́ти в па́м'яті [сторінки́] див. перегорта́ти;

Перегорта́ти / перегорну́ти сторі́нку (сторінки́) див. перегорта́ти.

△ (3) Ти́тульна сторі́нка <�Ти́тульний а́ркуш> – перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім'я автора, рік і місце видання тощо.

У 1893–1896 роках вийшов у Львові “Словарь російсько-український”. На титульній сторінці цього “Словаря” стоїть: “Зібрали і впорядкували М. Уманець і А. Спілка” (М. Рильський).

◇ (4) Блиску́ча сторі́нка в чому, чого – найбільш знаменна, видатна подія (найбільш знаменний, видатний період).

Героїчний захист Києва – блискуча сторінка в історії Вітчизняної війни (із журн.);

Відкрива́ти / відкри́ти [нову́] сторі́нку (е́ру) див. відкрива́ти;

Вписа́ти /впи́сувати нову́ (золоту́, славе́тну і т. ін.) сторі́нку див. впи́сувати;

(5) Золота́ сторі́нка – про найкращий, найвизначніший етап у розвитку кого-, чого-небудь; Не схо́дити зі сторіно́к пре́си див. схо́дити;

(6) Оста́ння сторі́нка чого – фінал, закінчення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторінка — сторі́нка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сторі́нки Орфографічний словник української мови
  2. сторінка — (зошита) аркуш, картка; (історії) П. доба, етап, період; мн. СТОРІНКИ, (даного твору) текст; ФР. твори <н. на сторінках Ґете = у творах Ґете>. Словник синонімів Караванського
  3. сторінка — [стоур’інка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. стор'інки, стор'інок дв'і стоур'інкие Орфоепічний словник української мови
  4. сторінка — -и, ж. 1》 Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці і т. ін. || Аркуш у зошиті, книжці і т. ін. || перев. мн. Частина якого-небудь тексту. || перев. мн. Чиї-небудь твори. Титульна сторінка. 2》 перен. Про період, етап в історії, розвитку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сторінка — блиску́ча сторі́нка чого, в чому. Найбільш знаменна, видатна подія (найбільш знаменний, видатний період). Героїчний захист Сталінграда — блискуча сторінка в історії Вітчизняної війни (З журналу). відкрива́ти / відкри́ти (нову́) сторі́нку (е́ру) в чому. Фразеологічний словник української мови
  6. сторінка — Сторі́нка, -ки, -нці; сторі́нки́, сторі́но́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сторінка — СТОРІ́НКА, и, ж. 1. Один бік аркуша паперу в зошиті, книжці і т. ін. Прочитавши перших дві-три сторінки, я спинилась, щоб одвести голос, і почула голосне, мірне дихання Алли Михайлівни, — вона спала (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. сторінка — Сторінка, -ки ж. 1) ум. отъ сторона. Не лихо журить і чужа сторінка, а невдала жінка. Ном. № 9112. 2) Страница. Словник української мови Грінченка