1. Словник української мови Грінченка

строка

Строка, -ки

ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. Ном. № 7754. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Конст. у. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строка — 1. В знаменному співі вказівка щодо умовного звуковисотного рівня знамен у певному гласі, хоча висотне положення С. для кожного гласу не визначено. Словник-довідник музичних термінів
  2. строка — -и, ж., муз. 1》 В знаменному співі – вказівка щодо умовного звуковисотного рівня знамен у певному гласі, хоча її висотне положення для кожного гласу не визначене. Великий тлумачний словник сучасної мови