строка

1. В знаменному співі вказівка щодо умовного звуковисотного рівня знамен у певному гласі, хоча висотне положення С. для кожного гласу не визначено. 2. Структурна одиниця у піснеспівах знаменного співу, її головними ознаками є: наявність однієї або кількох мелодико — графічних формул (поспівка, фіта, лице), ритмічне продовження останніх звуків (подобен). За місцем С. бувають початкові, серединні, передкінцеві та кінцеві. 3. Співацька партія в строчному співі.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строка — -и, ж., муз. 1》 В знаменному співі – вказівка щодо умовного звуковисотного рівня знамен у певному гласі, хоча її висотне положення для кожного гласу не визначене. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. строка — Строка, -ки ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. Ном. № 7754. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Конст. Словник української мови Грінченка