струмент
Струме́нт, -ту
м.
1) Инструментъ.
2) Музыкальный инструментъ. ЗОЮР. І. 8.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- струмент — Стру́мент: — інструмент [51] Словник з творів Івана Франка
- струмент — струме́нт іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- струмент — див. ІНСТРУМЕНТ, мн. СТРУМЕНТИ, знаряддя, знадоби, причандалля, справйлля. Словник синонімів Караванського
- струмент — див. інструмент, пристрій, знаряд Словник чужослів Павло Штепа
- струмент — СТРУМЕ́НТ, а і у, ч., розм. Те саме, що інструме́нт. Можна не мати нічого проти таких ударних струментів, як барабан, литаври, дзвіночки, коли їх небагато (В. Словник української мови у 20 томах
- струмент — -а і -у, ч., розм. Те саме, що інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
- струмент — Струме́нт, -ту, -тові; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- струмент — СТРУМЕ́НТ, а і у, ч., розм. Те саме, що інструме́нт. Можна не мати нічого проти таких ударних струментів, як барабан, литаври, дзвіночки, коли їх небагато (Сам. Словник української мови в 11 томах