струмент

див. інструмент, пристрій, знаряд

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струмент — Стру́мент: — інструмент [51] Словник з творів Івана Франка
  2. струмент — струме́нт іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. струмент — див. ІНСТРУМЕНТ, мн. СТРУМЕНТИ, знаряддя, знадоби, причандалля, справйлля. Словник синонімів Караванського
  4. струмент — СТРУМЕ́НТ, а і у, ч., розм. Те саме, що інструме́нт. Можна не мати нічого проти таких ударних струментів, як барабан, литаври, дзвіночки, коли їх небагато (В. Словник української мови у 20 томах
  5. струмент — -а і -у, ч., розм. Те саме, що інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. струмент — Струме́нт, -ту, -тові; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. струмент — СТРУМЕ́НТ, а і у, ч., розм. Те саме, що інструме́нт. Можна не мати нічого проти таких ударних струментів, як барабан, литаври, дзвіночки, коли їх небагато (Сам. Словник української мови в 11 томах
  8. струмент — Струме́нт, -ту м. 1) Инструментъ. 2) Музыкальный инструментъ. ЗОЮР. І. 8. Словник української мови Грінченка