струтити

Струтити

см. стручувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струтити — Зіпхнути [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. струтити — стру́тити дієслово доконаного виду зіштовхнути діал. Орфографічний словник української мови
  3. струтити — СТРУ́ТИТИ див. стру́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. струтити — див. стручувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. струтити — СТРУ́ТИТИ див. стру́чувати. Словник української мови в 11 томах