струтити

СТРУ́ТИТИ див. стру́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струтити — Зіпхнути [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. струтити — стру́тити дієслово доконаного виду зіштовхнути діал. Орфографічний словник української мови
  3. струтити — див. стручувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струтити — СТРУ́ТИТИ див. стру́чувати. Словник української мови в 11 томах
  5. струтити — Струтити см. стручувати. Словник української мови Грінченка