стрінути
Стрінути, -ся
см. стріти, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрінути — стрі́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- стрінути — СТРІ́НУТИ див. стріча́ти. Словник української мови у 20 томах
- стрінути — стрінути зустріти (ср, ст): Несподівано в кнайпі стрінув колєґу, якого не бачив купу літ (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- стрінути — див. стрічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрінути — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
- стрінути — Стрі́нути, -ну, -неш, -нуть; стрінь, стрі́ньмо, стрі́ньте стрі́ти і стрі́нути, стрі́ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стрінути — СТРІ́НУТИ див. стріча́ти. Словник української мови в 11 томах