стрінути

стрінути зустріти (ср, ст): Несподівано в кнайпі стрінув колєґу, якого не бачив купу літ (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрінути — стрі́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стрінути — СТРІ́НУТИ див. стріча́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. стрінути — див. стрічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрінути — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
  5. стрінути — Стрі́нути, -ну, -неш, -нуть; стрінь, стрі́ньмо, стрі́ньте стрі́ти і стрі́нути, стрі́ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стрінути — СТРІ́НУТИ див. стріча́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. стрінути — Стрінути, -ся см. стріти, -ся. Словник української мови Грінченка