стугнити

Стугни́ти, -гню́, -ни́ш

гл. = стугоніти. Радом. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стугнити — стугни́ти дієслово недоконаного виду стугоніти діал. Орфографічний словник української мови
  2. стугнити — СТУГНИ́ТИ, ни́ть, недок., діал. Стугоніти. Словник української мови у 20 томах
  3. стугнити — -нить, недок., діал. Стугоніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стугнити — СТУГНИ́ТИ, ни́ть, недок., діал. Стугоніти. Словник української мови в 11 томах