стугон

Стугон, -ну

м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стугон — -у, ч., діал. Стугін. Великий тлумачний словник сучасної мови