стукотій
Стукотій, -тія
м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней. Рк. Левиц.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стукотій — -я, ч., розм. Неспокійна людина, що набридає своїм стукотінням, шарудінням. Великий тлумачний словник сучасної мови