стукотій
стукоті́й
-я, ч., розм.
Неспокійна людина, що набридає своїм стукотінням, шарудінням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стукотій — Стукотій, -тія м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка