1. Словник української мови Грінченка

стулитися

Стуля́тися, -ля́юся, -єшся

сов. в. стулитися, -лю́ся, -лишся, гл.

1) Складываться, сложиться вмѣстѣ, сжиматься, сжаться, прижиматься, прижаться другъ къ другу. Чи так у вас, як у нас на березі колючки? Чи так у вас, як у нас стуляються губочки? Мил. 108. Дід трохи притомивсь, вже і торба з запасом стулилась. Стор. І. 98.

2) О человѣкѣ, животномъ: съеживаться, съежиться. — плечима. Пожать плечами. Стуливсь плечима та й пішов. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стулитися — стули́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стулитися — СТУЛИ́ТИСЯ див. стуля́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. стулитися — див. стулятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стулитися — СТИСКА́ТИСЯ (щільно з'єднуватися, зводитися докупи), СТИ́СКУВАТИСЯ, СТУЛЯ́ТИСЯ, ЗЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, ЗАЦІ́ПЛЮВАТИСЯ (про зуби, губи); СТИНА́ТИСЯ (про зуби); БГА́ТИСЯ (про пальці, кулаки тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  5. стулитися — СТУЛИ́ТИСЯ див. стуля́тися. Словник української мови в 11 томах