стухнути
Стуха́ти, -ха́ю, -єш
сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл.
1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають. Мет. 219.
2) Спадать, спасть (объ опухоли).
3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне. Ном. № 5677.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стухнути — сту́хнути 1 дієслово доконаного виду згаснути сту́хнути 2 дієслово доконаного виду зробитися тухлим, зіпсуватися Орфографічний словник української мови
- стухнути — СТУ́ХНУТИ¹ див. стуха́ти. СТУ́ХНУТИ², не; мин. ч. стух і сту́хнув, ла, ло. Док. до ту́хнути². Словник української мови у 20 томах
- стухнути — I див. стухати. II -не; мин. ч. стух, стухла, стухло і стухнув, -нула, -нуло. Док. до тухнути II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стухнути — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
- стухнути — Сту́хнути, -ну, -неш, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стухнути — СТУ́ХНУТИ¹ див. стуха́ти. СТУ́ХНУТИ², не; мин. ч. стух і сту́хнув, ла, ло. Док. до ту́хнути². Словник української мови в 11 томах