стьожечка
Стьожка, стьонжка, -ки
ж. Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудіх лежала. Мкр. Н. ум. стьожечка, стьо́нжечка. Сорочечка тонесенька і стьонжечка краснесенька. Чуб.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стьожечка — стьо́жечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири стьо́жечки Орфографічний словник української мови
- стьожечка — див. стрічка Словник синонімів Вусика
- стьожечка — СТЬО́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш. до стьо́жка. В легенькому сіренькому убранні, в солом'яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка (І. Словник української мови у 20 томах
- стьожечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до стьожка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стьожечка — СТЬО́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стьо́жка. В легенькому сіренькому убранні, в солом’яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах