стьожечка

Стьожка, стьонжка, -ки

ж. Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудіх лежала. Мкр. Н. ум. стьожечка, стьо́нжечка. Сорочечка тонесенька і стьонжечка краснесенька. Чуб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стьожечка — стьо́жечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири стьо́жечки Орфографічний словник української мови
  2. стьожечка — див. стрічка Словник синонімів Вусика
  3. стьожечка — СТЬО́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш. до стьо́жка. В легенькому сіренькому убранні, в солом'яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка (І. Словник української мови у 20 томах
  4. стьожечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до стьожка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стьожечка — СТЬО́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стьо́жка. В легенькому сіренькому убранні, в солом’яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах