стьожечка
СТЬО́ЖЕЧКА, и, ж.
Зменш. до стьо́жка.
В легенькому сіренькому убранні, в солом'яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка (І. Нечуй-Левицький);
Тьоті з мамою дерли шмаття на стьожечки (Ю. Смолич);
На голій шиї шофера за коміром гімнастьорки з чистим білим комірцем побачила [Марія] чорну стьожечку крові (Іван Ле);
* У порівн. Змійка підвела свою .. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Олесь Досвітній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стьожечка — стьо́жечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири стьо́жечки Орфографічний словник української мови
- стьожечка — див. стрічка Словник синонімів Вусика
- стьожечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до стьожка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стьожечка — СТЬО́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стьо́жка. В легенькому сіренькому убранні, в солом’яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- стьожечка — Стьожка, стьонжка, -ки ж. Лента. Стьожка гарна, голубая, на грудіх лежала. Мкр. Н. ум. стьожечка, стьо́нжечка. Сорочечка тонесенька і стьонжечка краснесенька. Чуб. Словник української мови Грінченка