судник
Судник, -ка
м.
1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Сим. 130. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144.
2) Полка для образовъ. Кіев. г. Чуб. VII. 384. ум. судничок.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- судник — су́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- судник — -а, ч. 1》 Полиця, шафа для зберігання посуду, а також продуктів, напоїв і т. ін. 2》 Поличка з образами; божник, божниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- судник — СУ́ДНИК, а, ч. 1. Полиця, шафа для зберігання посуду, а також продуктів, напоїв і т. ін. Донька .. жваво налагодила що слід до чаю, витягла з скрині в'язку бубликів, достала з судника десяток черствих пряників (Л. Словник української мови у 20 томах
- судник — СУ́ДНИК, а, ч. 1. Полиця, шафа для зберігання посуду, а також продуктів, напоїв і т. ін. Донька.. жваво налагодила що слід до чаю, витягла з скрині в’язку бубликів, достала з судника десяток черствих пряників (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах