сумненький

Сумний, -а, -е

Печальный, грустный. Тяжко сумна душа моя. Єв. Мр. XIV. 34. Слухаючи такі речі, зробиться сумною і на яку часину посмирніша. Стор. МПр. 153. ум. сумненький, сумнесенький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумненький — сумне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сумненький — див. сумний Словник синонімів Вусика
  3. сумненький — СУМНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сумни́й. Ой сумненький мій миленький, сумненький, сумненький, Та й для того, що я бідна, а він багатенький (з народної пісні); Ох, і не раз тая пісня сумненька .. Тихий привіт мені слала, мов ненька (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. сумненький — -а, -е. Пестл. до сумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сумненький — СУМНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сумни́й. Ой сумненький мій миленький, сумненький, сумненький, Та й для того, що я бідна, а він багатенький (Коломийки, 1969, 286); Ох, і не раз тая пісня сумненька.. Тихий привіт мені слала, мов ненька (Фр., X, 1954, 57). Словник української мови в 11 томах