сумненько
Сумно
нар. Печально, грустно. Так мені чогось сумно й боязко, аж моє серце мре. МВ. ум. сумненько, сумнесенько.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сумненько — сумне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сумненько — СУМНЕ́НЬКО. Присл. до сумне́нький. Соколи собі літають, сумненько гукають (з народної пісні); // у знач. пред. Сумненько трохи в моїй квартирі: голі стіни, голий стіл (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- сумненько — Присл. до сумненький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сумненько — СУМНЕ́НЬКО. Присл. до сумне́нький. Соколи собі літають, сумненько гукають (Коломийки, 1969, 213); // у знач. присудк. сл. Сумненько трохи в моїй квартирі: голі стіни, голий стіл (Вас., Незібр. тв., 1941, 167). Словник української мови в 11 томах