1. Словник української мови в 11 томах

сумненько

СУМНЕ́НЬКО. Присл. до сумне́нький.

Соколи собі літають, сумненько гукають (Коломийки, 1969, 213);

// у знач. присудк. сл.

Сумненько трохи в моїй квартирі: голі стіни, голий стіл (Вас., Незібр. тв., 1941, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумненько — сумне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сумненько — СУМНЕ́НЬКО. Присл. до сумне́нький. Соколи собі літають, сумненько гукають (з народної пісні); // у знач. пред. Сумненько трохи в моїй квартирі: голі стіни, голий стіл (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. сумненько — Присл. до сумненький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сумненько — Сумно нар. Печально, грустно. Так мені чогось сумно й боязко, аж моє серце мре. МВ. ум. сумненько, сумнесенько. Словник української мови Грінченка