1. Словник української мови Грінченка

супліка

Супліка, -ки

ж. Прошеніе, письменная просьба. Супліка до Грицька К.... и Г. Арт. (О. 1861. III. 87). Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа. Св. Л. 126.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супліка — Просьба, благання [IV] — прохання, заява, скарга [VIII] — прохання [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. супліка — суплі́ка іменник жіночого роду писане прохання або скарга рідко Орфографічний словник української мови
  3. супліка — див. ЗАЯВА, СКАРГА, ПРОСЬБА. Словник синонімів Караванського
  4. супліка — СУПЛІ́КА, и, ж., заст. Писане прохання або скарга. Поховавши третю [жінку], писав він супліку до архірея, щоб йому дозволено одружитися вчетверте (М. Коцюбинський); – Просимо прийняти нашу супліку. – Чим же невдоволені козаки? – спитав Чепіга (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  5. супліка — -и, ж., заст. Письмове прохання або скарга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. супліка — СКА́РГА (заява з приводу незаконних або неправильних дій кого-небудь), ПРЕТЕ́НЗІЯ, СУПЛІ́КА заст., ЗАЖА́ЛЕННЯ діал. Треба викласти наслідки обслідування з приводу однієї з заплутаних скарг (З. Тулуб); — Дайте книгу скарг, я подяку вам запишу. Словник синонімів української мови
  7. супліка — Суплі́ка, -ки, -ці; -лі́ки, -лі́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. супліка — СУПЛІ́КА, и, ж., заст. Писане прохання або скарга. Поховавши третю [жінку], писав він супліку до архірея, щоб йому дозволено одружитися вчетверте (Коцюб., І, 1955, 41); — Просимо прийняти нашу супліку. — Чим же невдоволені козаки? — спитав Чепіга (Добр., Очак. розмир, 1965, 123). Словник української мови в 11 томах