супротивниця
Супротивниця, -ці
ж. Противница, женщина-врагъ. Мир. Пов. II. 70.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- супротивниця — супроти́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- супротивниця — СУПРОТИ́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до супроти́вник. – Матері твоїй трясця!.. – кричала одна .. – Тьфу на тебе! – одказала друга, плюючи на свою супротивницю (Панас Мирний); * Образно. Змучений і знесилений, тікав [І. В. Мічурін] рятуватись на самотині до своєї улюбленої супротивниці – природи (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
- супротивниця — -і. Жін. до супротивник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- супротивниця — Супроти́вниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- супротивниця — СУПРОТИ́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до супроти́вник. — Матері твоїй трясця!.. — кричала одна.. — Тьфу на тебе! — одказала друга, плюючи на свою супротивницю (Мирний, III, 1954, 93); *Образно. Змучений і знесилений, тікав [І. Словник української мови в 11 томах