1. Словник української мови Грінченка

сусідин

Сусідин, -на, -не

Сосѣдовъ, сосѣдкинъ. Оце, каже, попова хата, це — Трохимова, а це кумова, а це сусідина. Рудч. Ск. І. 174.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сусідин — сусі́дин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сусідин — СУСІ́ДИН, а, е. Прикм. до сусі́д і сусі́да; належний сусідові, сусіді. Це був Семен, сусідин Мотрин син (Б. Грінченко); Як несамовита вибігла вона з хати й трохи не впала, – огонь обняв кругом сусідин хлівець (Панас Мирний); Ще до всього й дома клопіт... Словник української мови у 20 томах
  3. сусідин — -а, -е. Прикм. до сусід і сусіда. || Належний сусідові, сусіді. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сусідин — СУСІ́ДИН, а, е. Прикм. до сусі́д і сусі́да; належний сусідові, сусіді. Це був Семен, сусідин Мотрин син (Гр., Без хліба, 1958, 44); Як несамовита вибігла вона з хати й трохи не впала, — огонь обняв кругом сусідин хлівець (Мирний, І, 1954, 69)... Словник української мови в 11 томах