1. Словник української мови Грінченка

сутугуватий

Сутугуватий, -а, -е

Жесткій. Тверде в його, сутугувате мясо. К. Іов. 94.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутугуватий — СУТУ́ГУВАТИЙ, а, е, рідко. Жорсткуватий. – Сутугувата баранина .. – озвався й Іванище (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  2. сутугуватий — -а, -е, рідко. Жорсткуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сутугуватий — СУТУ́ГУВАТИЙ, а, е, рідко. Жорсткуватий. — Сутугувата баранина… — озвався й Іванище (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 432). Словник української мови в 11 томах