сутугуватий
СУТУ́ГУВАТИЙ, а, е, рідко. Жорсткуватий.
— Сутугувата баранина… — озвався й Іванище (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 432).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сутугуватий — СУТУ́ГУВАТИЙ, а, е, рідко. Жорсткуватий. – Сутугувата баранина .. – озвався й Іванище (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
- сутугуватий — -а, -е, рідко. Жорсткуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сутугуватий — Сутугуватий, -а, -е Жесткій. Тверде в його, сутугувате мясо. К. Іов. 94. Словник української мови Грінченка