1. Словник української мови в 11 томах

сутуга

СУТУ́ГА, и, ж., рідко. Те саме, що скру́та.

Он яка прийшла [Оксанці] сутуга, Що ні радості, ні сна [сну] (Мал., Звенигора, 1959, 235);

Він [партизан] вперто шепоче: «Не перша сутуга!» — І люльку свою набива спроквола (Перв., І, 1958, 348).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутуга — Дріт [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. сутуга — суту́га іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. сутуга — СУТУ́ГА, и, ж., рідко. Те саме, що скру́та. Он яка прийшла [Оксанці] сутуга, Що ні радості, ні сна [сну] (А. Малишко); Він [партизан] вперто шепоче: “Не перша сутуга!” – І люльку свою набива спроквола (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  4. сутуга — -и, ж., рідко. Те саме, що скрута. Великий тлумачний словник сучасної мови