1. Словник української мови Грінченка

сутужно

Сутужно

нар. Трудно, тяжело. Тепер на дрова стало дуже сутужно. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутужно — суту́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сутужно — СУТУ́ЖНО, присл. 1. Присл. до суту́жний. Передсвятковий час пройшов дуже сутужно і втомно для мене (Леся Українка); Спочатку спільна праця йшла сутужно (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. пред., кому і без дод. Словник української мови у 20 томах
  3. сутужно — присл. 1》 Присл. до сутужний. 2》 у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Тяжко через складні обставини, великі труднощі; скрутно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сутужно — ВА́ЖКО присудк. сл. (про наявність знегод, труднощів, страждань), ТЯ́ЖКО, ТРУ́ДНО, СКРУ́ТНО, СУТУ́ЖНО, ТУ́ГО, НЕЛЕ́ГКО, ГІ́РКО, НЕСО́ЛОДКО, НЕПЕРЕ́ЛИВКИ розм.; ВАЖКУВА́ТО, ТРУДНОВА́ТО, ТУГУВА́ТО (до певної міри). Словник синонімів української мови
  5. сутужно — СУТУ́ЖНО, присл. 1. Присл. до суту́жний. Передсвятковий час пройшов дуже сутужно і втомно для мене (Л. Укр., V, 1956, 304); Спочатку спільна праця йшла сутужно (Наука.., 10, 1967, 49). 2. у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Словник української мови в 11 томах