1. Словник української мови Грінченка

сухенький

Сухий, -а, -е

1) Сухой. Кобила рушила сама на сухе. Чуб. III. 426. Сухий, як перець. Ном. № 13138. Сухий дуб.

2) Сухой, бездождный. Сухий марець, мокрий май, — буде жито, коби гай. Ном. № 446.

3) О человѣкѣ: сухощавый, изсохшій. Ще й досі не вмерла, але вже така суха стала.... що й страшно на єї глянуть. Чуб. II. 48.

4) сухе по́ле. Не унавоженное поле. Шух. I. 170.

5) сухо́го дуба везти. Говорить напраслину. Ольгоп. у. 6. — четверг. Послѣдній четвергъ передъ Петровымъ постомъ. Радом. у. ум. сухенький, сухесенький. Сухенький, маленький москалик. МВ. ІІ. 52.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухенький — сухе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сухенький — див. худий Словник синонімів Вусика
  3. сухенький — СУХЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сухи́й. В кострі був зложений [очерет] сухенький, Як порох був уже палкенький (І. Котляревський); Як в калюжах в дощ, хлюпощуться гуски, То ж, стрепенувшись, вп'ять [знову] виходять з їх [них] сухенькі (П. Словник української мови у 20 томах
  4. сухенький — -а, -е. Пестл. до сухий. || у знач. ім. сухеньке, -кого, с. Сухе місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сухенький — вихо́дити / ви́йти сухи́м з води́. 1. Будучи винним, уміло уникати покарання або нарікання; залишатися непокараним або незаплямованим. Кажуть, що є такі шахраї, які виходять з води сухими (О. Фразеологічний словник української мови
  6. сухенький — СУХЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сухи́й. В кострі був зложений [очерет] сухенький, Як порох був уже палкенький (Котл., І, 1952, 86); Як в калюжах в дощ, хлюпощуться гуски, То ж, стрепенувшись, вп’ять [знову] виходять з їх [них] сухенькі (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах