1. Словник української мови Грінченка

суховерхий

Суховерхий, -а, -е

Суховерхій. Дуб суховерхий. К. ДС. 35. Береза суховерха. Г. Барв. 468.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суховерхий — сухове́рхий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. суховерхий — СУХОВЕ́РХИЙ, а, е. З сухою, засохлою верхівкою (про дерево). Яблунька суховерха Не хоче родити (з думи); На косогорі, над бузиновими кущами й дерезою, маячив одинокий суховерхий дуб (Є. Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  3. суховерхий — -а, -е. Із сухою, засохлою верхівкою (про дерево). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суховерхий — СУХОВЕ́РХИЙ, а, е. З сухою, засохлою верхівкою (про дерево). Яблунька суховерха Не хоче родити (Укр.. думи.., 1955, 257); На косогорі, над бузиновими кущами й дерезою, маячив одинокий суховерхий дуб (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 10). Словник української мови в 11 томах