1. Словник української мови у 20 томах

суховерхий

СУХОВЕ́РХИЙ, а, е.

З сухою, засохлою верхівкою (про дерево).

Яблунька суховерха Не хоче родити (з думи);

На косогорі, над бузиновими кущами й дерезою, маячив одинокий суховерхий дуб (Є. Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суховерхий — сухове́рхий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. суховерхий — -а, -е. Із сухою, засохлою верхівкою (про дерево). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суховерхий — СУХОВЕ́РХИЙ, а, е. З сухою, засохлою верхівкою (про дерево). Яблунька суховерха Не хоче родити (Укр.. думи.., 1955, 257); На косогорі, над бузиновими кущами й дерезою, маячив одинокий суховерхий дуб (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 10). Словник української мови в 11 томах
  4. суховерхий — Суховерхий, -а, -е Суховерхій. Дуб суховерхий. К. ДС. 35. Береза суховерха. Г. Барв. 468. Словник української мови Грінченка