1. Словник української мови Грінченка

сушник

Сушник, -ка

м.

1) Усохшія вѣтви на деревѣ.

2) Усохшая часть сада, лѣса.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сушник — сушни́к 1 іменник чоловічого роду сушняк сушни́к 2 іменник чоловічого роду щільник без меду Орфографічний словник української мови
  2. сушник — див. залишок; хмиз Словник синонімів Вусика
  3. сушник — СУШНИ́К, у́, ч. 1. збірн., розм. Те саме, що сушня́к. – Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Л. Яновська). 2. Щільник без меду; суш. Словник української мови у 20 томах
  4. сушник — -у, ч. 1》 збірн., розм. Те саме, що сушняк. 2》 Щільник без меду; суш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сушник — СУХОСТІ́Й (засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені), СУШНЯ́К, СУШНИ́К, СУШ розм. Калюжний з Костею, провалюючись у заметах, пішли шукати сухостою (Григорій Тютюнник); Ходить не находиться тут дідусь Тарас.. То сушняк він спалює (М. Словник синонімів української мови
  6. сушник — Сушни́к і сушня́к, -ку́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сушник — СУШНИ́К, у́, ч. 1. збірн., розм. Те саме, що сушня́к. — Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Л. Янов., І, 1959, 350). 2. Щільник без меду; суш. Словник української мови в 11 томах