сушник

СУХОСТІ́Й (засохлі дерева, кущі і т. ін., що стоять на корені), СУШНЯ́К, СУШНИ́К, СУШ розм. Калюжний з Костею, провалюючись у заметах, пішли шукати сухостою (Григорій Тютюнник); Ходить не находиться тут дідусь Тарас.. То сушняк він спалює (М. Познанська); Підійди ближче — там суш, колючі зарості маслин та гледичій (О. Гончар).

СУШНЯ́К збірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШ розм., СУХАРИ́НА діал., ЛІМ діал., ЛОМ діал. Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); — Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). — Пор. 1. хмиз.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сушник — сушни́к 1 іменник чоловічого роду сушняк сушни́к 2 іменник чоловічого роду щільник без меду Орфографічний словник української мови
  2. сушник — див. залишок; хмиз Словник синонімів Вусика
  3. сушник — СУШНИ́К, у́, ч. 1. збірн., розм. Те саме, що сушня́к. – Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Л. Яновська). 2. Щільник без меду; суш. Словник української мови у 20 томах
  4. сушник — -у, ч. 1》 збірн., розм. Те саме, що сушняк. 2》 Щільник без меду; суш. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сушник — Сушни́к і сушня́к, -ку́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сушник — СУШНИ́К, у́, ч. 1. збірн., розм. Те саме, що сушня́к. — Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Л. Янов., І, 1959, 350). 2. Щільник без меду; суш. Словник української мови в 11 томах
  7. сушник — Сушник, -ка м. 1) Усохшія вѣтви на деревѣ. 2) Усохшая часть сада, лѣса. Словник української мови Грінченка