1. Словник української мови Грінченка

суятник

Суятни́к, -ка́

м.

1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех.

2) Безпокоящійся. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суятник — -а, ч., заст. 1》 Той, хто непокоїть, заважає. 2》 Той, хто непокоїться. Великий тлумачний словник сучасної мови