суятник
суятни́к
-а, ч., заст.
1》 Той, хто непокоїть, заважає.
2》 Той, хто непокоїться.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суятник — Суятни́к, -ка́ м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех. Словник української мови Грінченка