сьорбнути

Сьорбнути, сьорбонути, -ну, -неш

гл. Хлебнуть. Сьорбне, чоловік чарку — як ісказиться. Ном. № 11469.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сьорбнути — сьорбну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сьорбнути — СЬОРБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., чого і без дод., розм. Однокр. до сьо́рба́ти. – Чи сьорбнув борщу, чи ні, та мерщій на ніч жени... (А. Тесленко); Під час вечері Мишуця налаштовував радіоприймача, .. Словник української мови у 20 томах
  3. сьорбнути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до сьорбати. || З'їсти яку-небудь кількість рідкої страви. || Випити яку-небудь кількість чогось. Сьорбнути повітря — глибоко втягти, ковтнути повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сьорбнути — сьорбну́ти ли́ха (го́ря). Перенести чимало труднощів; набідуватися. Хай уже бавиться (Світлана) тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар); Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк). сьорбну́ти го́ренька. Фразеологічний словник української мови
  5. сьорбнути — СЬО́РБАТИ (набираючи ложкою, їсти рідку страву, видаючи певні звуки), ХЛЕБТА́ТИ (ХЛЕПТА́ТИ рідше) розм., ХЛИСТА́ТИ розм. — Док.: сьорбну́ти, сьорбону́ти підсил. хлебну́ти, хлебону́ти підсил. хлепну́ти, хлисну́ти. Словник синонімів української мови
  6. сьорбнути — Сьо́рбну́ти, -ну́, -не́ш, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сьорбнути — СЬОРБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до сьо́рбати. — Чи сьорбнув борщу, чи ні, та мерщій на ніч жени… (Тесл. Словник української мови в 11 томах