сіделко
Сіделко, -ка
с. ум. отъ сідло. АД. І. 10.
2) = сіделка. Лохв. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіделко — сіде́лко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сіделко — 1. див. сидіння 2. це мале сідло Словник чужослів Павло Штепа
- сіделко — СІДЕ́ЛКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до сідло́. 2. Те саме, що сіде́лка. – Ну, ну, Воронько, – підпихав [Юхим] за полудрабок воза. . Вирушив і без потреби підправив на коняці сіделко (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- сіделко — -а, с. 1》 Зменш.-пестл. до сідло. 2》 Те саме, що сіделка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сіделко — СІДЕ́ЛКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до сідло́. 2. Те саме, що сіде́лка. — Ну, ну, Воронько,— підпихав [Юхим] за полудрабок воза.. Вирушив і без потреби підправив на коняці сіделко (Ле, Вибр., 1939, 4). Словник української мови в 11 томах