1. Словник української мови в 11 томах

сіделко

СІДЕ́ЛКО, а, с.

1. Зменш.-пестл. до сідло́.

2. Те саме, що сіде́лка.

— Ну, ну, Воронько,— підпихав [Юхим] за полудрабок воза.. Вирушив і без потреби підправив на коняці сіделко (Ле, Вибр., 1939, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіделко — сіде́лко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сіделко — 1. див. сидіння 2. це мале сідло Словник чужослів Павло Штепа
  3. сіделко — СІДЕ́ЛКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до сідло́. 2. Те саме, що сіде́лка. – Ну, ну, Воронько, – підпихав [Юхим] за полудрабок воза. . Вирушив і без потреби підправив на коняці сіделко (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. сіделко — -а, с. 1》 Зменш.-пестл. до сідло. 2》 Те саме, що сіделка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сіделко — Сіделко, -ка с. ум. отъ сідло. АД. І. 10. 2) = сіделка. Лохв. у. Словник української мови Грінченка