сіделка
СІДЕ́ЛКА, и, ж. Частина упряжі для коней у вигляді подушки, що підкладається під черезсіделок.
У коней, які повернулися з роботи, необхідно жгутом розтерти плечі й спину, особливо в місцях дотикання хомута й сіделки (Конярство, 1957, 157);
Він завернув назад підводу.. Коняка трусила задом, трахкала ногами в дощаний передок. Сіделка з’їхала набік, дуга перехнябилася (Тют., Вир, 1964, 272).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіделка — сіде́лка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сіделка — СІДЕ́ЛКА, и, ж. Частина упряжі для коней у вигляді подушки, що підкладається під черезсіделок. У коней, які повернулися з роботи, необхідно жгутом розтерти плечі й спину, особливо в місцях дотикання хомута й сіделки (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- сіделка — -и, ж. Частина упряжі для коней у вигляді подушки, що підкладається під черезсіделок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сіделка — Сіделка, -ки ж. Сѣделка. Вас. 160. Словник української мови Грінченка