сіделечко
СІДЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до сідло́.
Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита, Тілько й слави козацької — Сіделечко вкрити (Шевч., II, 1963, 61);
Милий милу обіймає, На сіделечко саджає, Кінь із місця, кінь з воріт, Кінь стрибає, кінь летить… (Кост., І, 1967, 115).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіделечко — сіде́лечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сіделечко — [с'іделеичко] -чка, м. (на) -чку, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
- сіделечко — СІДЕ́ЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до сідло́. Ой хустино, хустиночко! Мережана, шита, Тілько й слави козацької – Сіделечко вкрити (Т. Шевченко); Милий милу обіймає, На сіделечко саджає, Кінь із місця, кінь з воріт, Кінь стрибає, кінь летить... (М. Костомаров). Словник української мови у 20 томах
- сіделечко — -а, с. Зменш.-пестл. до сідло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сіделечко — Сіделечко, -ка с. ум. отъ сідло. Словник української мови Грінченка